HIP-HOP

Слово «hip» використовувалося в афроамериканському англійському діалекті (AAVE) ще 1898 року і означало рухливі частини людського тіла. А слово “hop” – це власне рух (стрибок) у разі “hip hop!”. Однак “hip” також означає “поумнення” або “підйом у чомусь”, а “hop” це рух. Таким чином, все разом це означає розумовий рух.

Хіп-Хоп танець – це об’єднана назва, що об’єднує термін (“umbrella term”) багатьох танцювальних стилів або напрямків. ХХ танець – у широкому розумінні все, що танцюють під музику хіп-хоп. Різноманітність стилів та напрямків музики хіп-хоп не дозволяють виділити саме танець хіп-хоп, правильніше буде називати «танець у стилі хіп-хоп».

Характерна риса хіп-хоп культури запозичення і за еволюції музики йшли експерименти у сфері хореографії. Кожен новий стиль ХХ танцю стає все більш еклектичним, набуваючи та запозичуючи риси споріднених та приплюсовуючи “зручну” хореографію не родинних напрямків. Хіп-хоп явище і наслідок глобалізації. Будучи типово західним, американський стиль з легкої руки підприємців та застосування PR-технологій поширився далеко за межі своєї історичної батьківщини, породивши локальні (національні) версії стилю.

Мультитехнічність та відкритість хіп-хопу для експериментів та імпровізації викликає серйозну проблему класифікації за стилями, техніками та напрямками. У виконанні деяких технік є сусідами і природність і неприродність людської біомеханіки. Методом виключення можна сказати, що танець у стилі хіп-хоп – це не народний, не класичний, не контемпорарі, не техно танець – це окремий широкий напрямок танцювального мистецтва. Феномен-де розмиті правила та обмеження.

Яскравою рисою цього танцювального напряму є його характер, акторська складова. Самовпевненість, самоствердження не допускають сентиментальності та манірності, хіп-хоп танці для впевнених, пафосних і упертих людей. Але не можна вважати, що хіп-хоп танці агресивні «злі» у своїй суті.

Головна мета танцюриста завоювати симпатію глядача і тому хіп-хоп позитивний і добрий. “Предком” танцювального хіп-хопу є африканський джаз (у перекладі – імпровізація. Через танець люди висловлювали свої почуття, бажання. Молоді юнаки та дівчата прагнули за допомогою танцю показати себе у найкращому світлі та залучити протилежну стать. Звідси безліч руху стегнами та сексуально-привабливі рухи. Як в афро-джазі, так і в хіп-хопі присутня якась “розслабленість”, рухи ніби звернені до підлоги. Це пояснюється лише тим, що з африканських народів Бог перебуває у землі, а чи не на небі. Тому поклоняються йому, звертаючись до землі. Звідси низька посадка корпусу і завжди трохи розслаблені коліна в танці. Першим музичним супроводом були барабани або тамтами, тому й хіп-хоп надалі отримав гарну ритмічну основу. Згодом хіп-хоп розвивався та вдосконалювався.